Опис досвіду

Тема досвіду. Формування графічних навичок першокласників в умовах реалізації Державного стандарту початкової освіти шляхом впровадження інноваційних технологій

Адреса досвіду:

м. Харків

Вул. Бучми,44-Є

Харківський ліцей №141 Харківської міської ради Харківської області

Автор досвіду:

Голубова Ірина Олександрівна, учитель початкових класів, спеціаліст  першої категорії

Провідна наукова ідея:

Пошук і впровадження нових активних підходів до навчання, удосконалення засобів і форм процесу формування графічних навичок письма першокласників

Актуальність досвіду:

-         впровадження  елементів природосообразної методики навчання з метою розвитку цілісного мислення;

-         підвищення і покращення процесу навчання грамоти шестирічної дитини;

-         використання психічних процесів навчання першокласників, а саме: уяви, наочно-образного мислення;

-         посилення інформаційного змісту та емоційного збагачення сприйняття, мислення і почуттів учнів;

-         реалізація індивідуального підходу до учня, при якому кожному учню може бути запропонований його власний чуттєвий досвід;

-         підвищення мотивації навчання;

-         збереження здоров’я учнів;

виховання гармонійної всебічно розвиненої особистості.

Успіх будь – якої діяльності залежить не лише від здібностей та мотивації, а базується на глибоких знаннях. Чим глибші знання, тим вищий рівень мотивації і більше чинників спонукають людину до діяльності. Тільки так можна досягти високих результатів.

              Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій, що зазначено у Державному стандарті початкової загальної освіти та оновленими навчальними програми.

Вступ шестирічної дитини до першого класу – дуже важливий момент її життя. Придбання нового «статусу» першокласника, нові друзі, відкриття  та пізнання невідомого та незнаного. Переважна більшість учнів іде до школи з бажанням та інтересом, який може ускладнитись, оскільки  процес складається не тільки з цікавих ігор. Це  також кропітка праця. Особливо важко учням на уроках української мови (письма), адже вони є найскладнішими для першокласників.

На жаль, сучасна система навчання письма містить систему вправ, яка здебільшого спирається на словесно-логічне мислення учнів (аналіз елементів літер, конструювання букв, порівняння подібних графем тощо) і  недостатньо зорієнтована на  емоційно-чуттєву та образну сферу шестирічних школярів. Це ускладнює процес формування навички письма в першокласників. У зв’язку з цим у багатьох учнів формується фрагментарне, розрізнене сприйняття реальності, існує розрив між чуттєвим і понятійним матеріалом. Одноманітність прийомів роботи на уроці знижує інтерес дитини і врешті-решт зводить його нанівець.

Щоб підвищити  інтерес учнів  до уроків письма, необхідно залучати ті психічні процеси, завдяки яким навчання стає емоційним і продуктивнішим. Для шестирічної дитини такими процесами є уява і наочно-образне мислення.

З огляду на це, пропоную використовувати в процесі навчання художні образи літер, які можна розглядати як зорові уявлення про форму буквеного знака, сформовані за допомогою художнього зображення (малюнка).  Художнім образом літери при цьому виступають як зображення, що нагадують форму букви, так і малюнки, створені на основі накреслення букви.

Уроки письма із використанням художніх образів літер перетворюються на каліграфічне мистецтво і дозволяють дітям розкрити свій особистісний творчий потенціал.

Більш ефективному процесу навчання грамоти шестирічних дітей сприяє використання  біоадекватної методики викладання. Ця методика тісно пов’язана з створенням буквенних образів на уроках письма.  

   В кінці XX століття в методичній науці вперше було поставлено проблему використання всіх можливостей людсь­кого організму. Актуальність цієї проблеми обумовлена  реаліями сучасної дійсності.

Біоадекватна методика орієнтована на розвиток цілісного мислення учнів, на формування вміння мислити образами, тобто природовідповідним способом. Сьогодні існують різні теорії мислення (Л.С. Виготський, А.Н. Леонтьев, М. Веккер, СЛ. Рубінштейн, Ж. Піаже та ін.). Дана методика спирається на ідеї Ж. Піаже про необхідність розвитку цілісного мислення людини, урахування в ос­вітньому процесі можливостей і образного і логічного мислення.

   Образне мислення входить як істотний компонент в усі без винятку види людської діяльності, якими б розвиненими абстрагованими вони не були.

  Розумовий образ за своєю природою, з одного боку, вбирає в себе чуттєвий досвід і в цьому сенсі є індивідуальним, чуттєво-емоційно забарвленим, особистісно значущим. З іншого боку, він включає представлені в системі понять результати теоретичного осмислення дійсності через оволодіння історичним досвідом. Немає прямого шляху за­своєння понять. Їхнє засвоєння завжди опосередковане розумовими образами. І образ, і поняття дають узагальнені знання про дійсність, що виражаються словом.

  У реальному процесі мислення (засвоєння знань) одночасно присутні як «образна», так і «понятійна» логіка, причому це не дві самостійні логіки, а єдина логіка протікання розумового процесу. Сам розумовий образ, яким оперує мислення, за своєю природою гнучкий, рухомий, відображає у вигляді просторової картини фрагмент буття.

   Образне мислення оперує не словами, а образами. Це не означає, що тут не використовуються словесні знання у ви­гляді визначень, думок і висновків. Але, на відміну від словесно-дискурсивного мислення, де словесні знання є основним його вмістом, в образному мисленні слова вико­ристовуються лише як засіб виразу, інтерпретації вже виконаних перетворень образів.

  Поняття й образи, якими оперує мислення, складають дві сторони єдиного процесу. Будучи тісніше пов'язаними з ві­дображенням реального і нереального буття, образ дає знання не про окремі ізольовані сторони цієї дійсності, а є ці­лісною уявною картиною окремої ділянки буття. Саме ці ідеї, розроблені у вітчизняній і зарубіжній психології, актуальні для біоадекватного викладання.

  Серед західних педагогів, учених минулого, що активно обґрунтовували необхідність звернення до образного мис­лення, слід виділити Я.А. Коменського, Ж.-Ж. Руссо, М. Монтессорі, Г. Лозанова. Так, Я.А. Коменський підкреслював думку про те, що разом зі словом образ повинен мати велике значення в процесі навчання. Болгарський учений Г. Лозанов відзначав, що в біль­шості випадків навчальний процес орієнтований на певні функціональні структури особистості, пов'язані з логічно формалізованим, неемоційним, механічним викладанням. Подібна організація не враховує того, що різні частини го­ловного мозку, а також обидві півкулі завжди функціонують одночасно. Сугестопедія  Лозанова спрямована на вивіль­нення потенційних можливостей людини, при цьому ви­користовується можливість учнів не тільки до активної, але і до пасивної уваги, особливий акцент робиться на образному мисленні.

  К.Д. Ушинський вперше у вітчизняній педагогіці ви­словив думку про цілісне формування людської особистості в процесі виховання. Всі психічні процеси К.Д. Ушинський розділив на душевні, які є спільними для людини і тварин; органічні, також властиві людині і тваринам; духовні, властиві тільки людині. Ушинський вважав, що психічне життя людини є органічною єдністю свідомих і несвідомих процесів. Початком підсвідомості Ушинський вважав відчуття. Важливими для дидактики і методики є зауваження  К.Д. Ушинського про тісний зв’язок мускульних відчуттів із  зоровими і дотиковими відчуттями, які грають важливу роль  у виробленні навички. К.Д. Ушинський вказував, що «діти  мислять формами, фарбами, звуками, відчуттями взагалі». 

Успішне формування графічної навички письма залежить від виконання учнями вимог організаційно-гігієнічного характеру, оволодіння першокласниками правильним рухом пальців під час зображення графічних фігур, а також рухом кисті і передпліччя уздовж рядка в процесі виконання графічних вправ, орієнтування дітей в графічній сітці прописів, розвитку у дітей окоміру, моторики дрібних м’язів, вміння координувати рухи пальців, руки, передпліччя, бо це — основа каліграфічного письма. Для цього я пропоную проведення ігрових команд учителя: «Кулачок», «Скроня», «Тупіт» тощо.

Використання емоційно-образних художніх вправ сприяє ефективному засвоєнню зорового й рухового образів елементів писемних літер. Для запам’ятовування конфігурації елементу використовую такі прийоми роботи, як розглядання асоціативної картинки (На що схожий елемент?) та впізнавання елемента в малюнку (На що художник перетворив елемент?). Для відпрацювання рухів руки під час зображення елементів доцільно послуговуватися такими навчальними прийомами, як наведення елементів літер у готових малюнках та малювання учнями художніх образів елементів за словесним описом або самостійно. Для цілісного сприймання й запам’ятовування зорово-рухового образу елементів писемних літер обидві групи прийомів використовую комплексно, одночасно.

Одноманітність прийомів роботи знижує продуктивність уроків навчання грамоти та інтерес учнів до процесу письма.

Одним із засобів запобігання зазначених проблем навчання письма першокласників є доповнення традиційної методики вправами з використанням художніх образів писемних літер, під час виконання яких діти не можуть утриматися від емоційної оцінки об’єкта, відповідно до власного бачення, потреб, інтересів, бажань. Емоційне сприймання супроводжується проявами радості, здивування, милування, захоплення, які зовні виявляються в міміці, рухах, жестах і висловлюваннях. Саме такий підхід до формування графічної навички в першокласників дозволить ефективно організовувати урок письма через розвиток цілісного мислення, за допомогою активної взаємодії всіх пізнавальних процесів учнів.

Для поступового переходу від ігрового відтворення букв до використання графічних знаків у писемному мовленні в методиці навчання письма використовую різноманітні види художніх образів літер. Наведу приклади найуживаніших із них:" Букви в малюнку", " Асоціативний образ", "Домальовані букви" тощо.

Реалізація принципу єдності понятійно-логічного й емоційно-образного мислення відбувається завдяки поєднання в процесі навчання письма аналітико-синтетичних та художньо-образних прийомів роботи. Продемонструю це на прикладі ознайомлення першокласників з писемною літерою я. (додаток  1)

Для навчання письма дітей дуже важливо усвідомлення про те, що конфігурація кожної букви неповторна, хоча і складається з подібних елементів, набір яких кожного разу особливий і має відмінності в кількості, розмірі й розміщенні у просторі. Наприклад, форми схожих літер и — ш, ц — щ відрізняються кількістю повторень однакових елементів. Перші елементи букв п — р, И — Ч мають різну довжину. Відмінність літер в — д забезпечується протилежним місцем розташуванням довгих петель (вгорі — внизу), а букви Е — З мають дзеркальне зображення (ліворуч — праворуч). Усе це призводить до того, що в українській абетці є цілі групи схожих за накресленням літер, які особливо важкі для розрізняння. Тому настільки важливим для формування графічної навички є порівняння схожих за формою писемних букв. Традиційний понятійно-логічний процес аналізу і порівняння абстрактних графічних знаків доцільно доповнювати емоційно-образними та ігровими вправами. Зокрема зображення художніх образів букв допомагає краще диференціювати літери, запам’ятовувати подібне й відмінне в них. Наприклад: «Шашки», «Лісові мешканці», «Квітка і метелики», «Стрілочки» тощо.

Для кращого запам’ятовування й усвідомлення видів поєднань писемних букв пропонуються емоційно-образні та ігрові вправи. Наведу приклади окремих з них: «Вії ляльки», «Хвилька», " На морі" тощо.

Після тренувань у написанні складів із новою літерою діти навчаються писати з нею окремі слова. Методика написання слів складається з таких послідовних етапів:

1)    читання слова хором або індивідуально;

2)    з’ясування значення слова, усне складання з ним словосполучень за запитаннями вчителя, речень з опорою на малюнок тощо;

3)    частковий або повний звуко-буквений аналіз для з’ясування розбіжностей між вимовою і написанням (за наявності таких);

4)    поділ слова на склади, називання цих складів по черзі;

5)    зразковий запис слова на дошці вчителем із поясненням складних способів поєднання літер;

6)    запис слова учнями в зошиті;

7)    перевірка написаного шляхом перечитування, позначення окремих букв (наприклад, проставляння крапочок під буквами голосних звуків).

Для зацікавлення дітей у написанні слів на сторінках прописів та індивідуальних картках або в додаткових зошитах без друкованої основи я пропоную учням різноманітні образні та ігрові вправи:  «Буква — малюнок» (додаток 2),  «Пиши — малюй» тощо.

Для активізації пізнавального інтересу учнів під час написання речень на сторінках прописів або в додаткових зошитах без друкованої основи можна запропонувати такі образні та ігрові графічні вправи: «Малюнок — слово»,  «Розірви ланцюжок» тощо.

Закріплювати навичку правильного зображення писемних літер, типів їх поєднань з іншими буквами необхідно продовжувати в післябукварний період навчання письма з метою запобігання графічних помилок під час списування та диктування. Прописування літер і складів із ними зазвичай планується на початку уроку письма у вигляді каліграфічної хвилинки, як у 2-4 класах на уроках української мови.

Художні образи писемних літер складалися з урахуванням таких загальнодидактичних положень:

1.    Художній образ літери — це зображення предмета, намальованого на основі накреслення букви.

2.    Образи писемних літер мають бути легкими для сприймання і відтворення дітьми.

3.    Художні зображення повинні створюватися на знайомих першокласникам образах людей, тварин, рослин, птахів, іграшок тощо.

4.    Елементи письма в художніх образах букв повинні поєднуватися з елементами малюнка на основі асоціацій із побаченим.

5.    Художні образи писемних літер мають бути спрямовані на встановлення звуко-буквеного співвідношення.

6.    Зорові образи писемних літер бажано супроводжувати словесними прозовими або віршованими образами.

Зазначу, що реалізація принципу природовідповідної єдності логічного й емоційно-образного мислення під час навчання письма першокласників буде ефективною за умов дотримання доброзичливого тону спілкування, поваги до особистості кожного учня, наявності оптимістичного настрою, використання цікавих дидактично доцільних вправ, орієнтованих як на словесно-логічне мислення дітей, так і на  емоційно-чуттєву та образну сфери їхньої психіки. Це дозволить уникнути одноманітності й монотонності навчання, однобічного розвитку учнів, а графічна навичка письма буде формується з урахуванням творчого потенціалу учнів.

 У рамках проекту «Навчання заради майбутнього – університетські кафедри у школах», який діє на підставі Меморандуму про спільну діяльність вищих навчальних закладів та шкіл міста Харкова, в ліцеї діє кафедра інноваційних технологій початкової освіти ХНПУ ім. Г.С.Сковороди, до складу якої входжу. Діяльність кафедри направлена на створення умов для якісного та змістовного навчання учнів початкових класів за рахунок навчальних занять, шкільних та позашкільних виховних заходів.

З 2012/2013 навчального року проводиться експериментальне дослідження продуктивності уроків письма (учасником якого я є), на яких використовуються вправи із художніми образами рукописних літер, у якому беруть участь учні 1 класів Харківського ліцею № 141.

Упровадженню методики передувала перевірка рівня сформованості уяви та наочно-образного мислення першокласників за коротким тестом  домальовуання незакінчених фігур Поля Торренса та аналогічною методикою домальовування зображень рукописних літер. Перед учнями ставилося завдання домалювати фігури  або літери так, щоб вийшли цікаві картинки.

Проведене дослідження показало, що на високому рівні виконали завдання 13,2% учнів, у яких задана фігури чи рукописні літери були використані як елемент  зображення нового об’екта, як деталь цього об’єкта. На достатньому рівні впоралися із завданням 53,2% учнів,  намалювавши сюжет, у який вони включили кілька об’єктів або один об’єкт із деталями, що мають задані фігури чи букви.  20,6% учнів показали середній рівень розвитку наочно-образного мислення, додавши до зображених фігур чи букв  різні деталі. Тільки 13,0% дітей мають початковий рівень наочно-образного мислення. Вони схематично домальовували задані фігури чи букви, створюючи малюнок окремого об’єкта без деталей, або не приймали завдання на побудову образу  з використанням  запропонованих фігур чи букв.

Отримані дані підтвердили можливість і доцільність навчання письма першокласників з опорою на їхнє наочно-образне мислення й уяву, підштовхнули і надалі продовжувати роботу в цьому напрямку.

Протягом навчання письма в І семестрі першокласники виконують різноманітні графічні вправи з художніми образами рукописних букв:

1) упізнавання літер у художніх образах, малюнках,  знаходження літер у сюжетному малюнку;

2) наведення літер у художньому образі збільшеного розміру на картці й на кальці в зошитах для письма;

3) обкладання літер в образі шнурівкою;

4) колективне зображення художнього образу букви під керівництвом учителя;

5) самостійне створення й малювання художнього образу літер;

7) словесний опис перетворення кожного з елементів літери на частину малюнка;

8) зображення кількох художніх образів на основі однієї букви;

9) створення одного художнього образу з різних букв;

10) малювання предметів за допомогою вивчених літер;

11) розрізняння подібних літер шляхом зіставлення їхніх художніх образів.

Спостереження за моїми учнями, аналіз  сформованості їхньої графічної навички наприкінці грудня показують тенденцію позитивного впливу поєднання методів і прийомів навчання письма з опорою як на словесно-логічне, так і на наочно-образне мислення дітей. Позитивним аспектом процесу навчання письма першокласників із залученням художніх образів букв є те, що під час роботи задіяні всі необхідні види аналізаторів учнів:  як зорові, так і рухові та слухові.

Навички, яких діти набули під час створення буквенних образів, я надалі використовую і розвиваю на уроках української мови, літературного читання, математики, англійської мови, природознавства шляхом впровадження елементів ноосферної, ігрової, інтерактивної технологій.  

Біоадекватну методику викладання, поза сумнівом, мож­на назвати оптимальною стратегією навчання, бо вона є цілісною, раціональною та ефективною, має в своєму роз­порядженні всю різноманітність прийомів, видів і способів роботи, притаманних історично різним педагогічним ме­тодикам, враховує безліч чинників, умов, обставин, що позитивно впливають на навчання.

    У процесі уроку це виражається у чергуванні роботи правої і лівої півкуль головного мозку, розслаблення і активності, залученні всіх каналів сприйняття інформації.    Створюються природні для учня умови, при яких обидві півкулі мозку працюють і жодна з них не перенавантажується.

   Працюючи за цією методикою (навіть з її елементами) на уроці, я бачу покращення психоемоційного стану учнів, покращення результатів засвоєння матеріалу.

    Біоадекватна методика дозволяє зберегти та покращити здоров’я учнів, гармонізує їх.

Накопичений досвід передаю шляхом індивідуальних порад, відкритих уроків, виступів на засіданнях ліцейського методичного об'єднання та педагогічної ради, участь у науково-педагогічних конференціях, семінарах різних рівнів, виставці-презентації педагогічних ідей і технологій, друковану продукцію.

Найважливішим в організації навчально-виховного процесу вважаю створення умов формування цілісного мислення, яке сприяє розвитку творчої особистості. Результативним підтвердженням цьому є якість навчання та перемоги учнів у міських, обласних, всеукраїнських конкурсах, олімпіадах, а саме:

- районний рівень - 2016р.  – ІІ місце у районному етапі міської олімпіади «Путівка в науку» в номінації «Природознавство» (Лапухін Владислав)

2015р. - І місце районного етапу Всеукраїнської природоохоронної акції «Птах року 2015» (Репрінцева Олександра)

Міський -  участь у міському етапі олімпіади «Путівка в науку» в номінації «Природознавство» (Лапухін Владислав)

- обласний           2015/2016 н.р. - регіональний рівень Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник»-  2 учнів

всеукраїнський   математичний конкурс «»Кенгуру        

2014/2015 н.р. -  відмінний результат – 5 учнів, добрий – 4 учні;

2015/2016 н.р. – відмінний результат – 3 учні, добрий – 2 учня.

Всеукраїнський інтерактивний конкурс «Колосок»

2014/2015 н.р. – золотий – 2 учня, срібний 4 учні;

2015/2016 н.р. – золотий  - 1 учень, срібний 3 учні.        

         Отже, застосування принципів природовідповідності, науковості, гуманізації, використання психічних процесів навчання першокласників, а саме: уяви, наочно-образного мислення дозволяє  підвищити і покращити не тільки процес навчання грамоти шестирічної дитини, а й виховати гармонійно всебічно розвинену особистість.

Додаток 1

Поєднання аналітико-синтетичних та художньо-образних прийомів роботи під час ознайомлення учнів з писемною літерою я

Види мислення
понятійно-логічне	емоційно-образне
1.  Сприймання цілісної форми писемної літери
•   мовчазне зосереджене розглядання таблиці з написаною буквою я, запам’ятовування її конфігурації.	•   радісне привітання казкової гості — літери я; захоплене відкриття того, що буква красива, витягла ніжку для  танцю.
2.  Аналіз складових елементів букви
•   з’ясування того, що буква я складається з трьох елементів: нижнього заокруглення з прогнутою плавною лінією, малого овалу й похилої лінії із заокругленням унизу; •   запис на дошці і в зошиті окремих елементів.	•   розглядання овалу — обличчя літери, інших двох елементів, які разом утворюють яскраву, пишну спідничку літери; •   «перетворення» букви я на яблучко з урахуванням форми елементів.
3.  Порівняння писемної літери з відповідною друкованою
•   уточнення того, що писемна літера відрізняється від відповідної друкованої букви нахилом, плавністю ліній і заокругленнями внизу.	•   привітання старшої «сестрички» — друкованої букви я, котра любить подорожувати з рюкзаком, кататися на яхті тощо.
4.  Зіставлення нової букви з подібними писемними
•   порівняння писемних букв, виділення спільних елементів і відмінностей:             — відрізняються тільки наявним у літери я малим овалом, інші два елементи однакові;            — відрізняються малим овалом літери я та похилою лінією із заокругленням унизу в середині букви м; однакові два елементи — нижнє заокруглення з прогнутою плавною лінією та похила лінія із заокругленням унизу	•   знайомство з «подружками» — писемними буквами л, м, які теж збираються йти танцювати, тому надягли схожі спідничку і сукню (звертається увага на однакові елементи — нижнє заокруглення з прогнутою плавною лінією та похилу лінію із заокругленням унизу); •   «подружки» трохи старші і вищі літери я на цілу голову (звертається увага на домальовані овали, які не є елементами цих букв)

Додаток 2

«Буква — малюнок»

Мета: навчати свідомого письма з уточненням значення слова, відпрацюванням його звуковимови, формувати вміння писати слова зв’язно і ритмічно, правильно поєднувати букви.

МАЛ. Ліворуч голови птахів з яскраво вираженими дзьобами (3–5). Праворуч слово дзьоб з малюнком дзьоба в букви д. ДИВ: прописи до Захарійчук. Ч. 2, с. 61

Рис. 2.36. Образна графічна вправа «Буква — малюнок».

Дану вправу доцільно виконувати для закріплення лексико-графічних умінь учнів. Спочатку пропонується назвати слово, уточнити його значення, потренуватися у звуковимові, зробити звуко-буквений аналіз і записати слово в зошиті. Потім значення слова закріплюється відповідним малюнком, зробленим на основі накреслення однієї літери в ньому.

Завдання і запитання:

— Пригадайте, що ми обговорювали у зовнішності птахів на уроці читання. (У кого який дзьоб?) Про якого птаха читали в тексті «Лісовий майстер»? Який дзьоб у дятла? (Міцний, сильний, дужий.)

— Вимовте хором слова дзьоб, дзьобати, видзьобувати. Слідкуйте за правильною вимовою звука [дз’].

— Скільки складів у слові дзьоб? Назвіть по черзі його звуки. Скільки букв вам знадобиться, щоб позначити перший звук? (Звук [дз’] позначається буквами д, з і знаком м’якшення.)

— Подивіться, як я пишу слово дзьоб на дошці. Зверніть увагу на безвідривне поєднання букв д і з, однакові ширину й нахил їхніх петель.

— Напишіть слово в прописах. Якого птаха нагадує перша літера д? (Дятла, папугу.) Домалюйте літері міцний дзьоб, око і хохолок.